Everyday A Painting

Режим історії

Занепалий ангел

Александр Кабанель · 1847 · Олія на полотні · 120.5 x 196.5 cm · Musée Fabre, Montpellier

Кабанель показує занепалого Сатану, який ховає сором, поки втрачені ним ангели піднімаються позаду.

Занепалий ангел — Александр Кабанель
Занепалий ангел, Александр Кабанель, 1847. Wikimedia Commons · Александр Кабанель · Занепалий ангел · 1847 · Musée Fabre, Montpellier · Суспільне надбання · CC0 1.0
  1. Сатана лежить на передньому плані після падіння з Раю.
  2. Одна сльоза загострює лють у його відкритому оці.
  3. Схрещені руки ховають сором поразки, не відмовляючись від гордості.
  4. Синьо-чорне крило підтримує тіло, що впало з Раю.
  5. Позаду інші ангели піднімаються у світлі й співають славу Богові.
  6. Каміння й колючки замінюють утрачений Рай.
  7. Кабанель змушує красу Сатани нести сором, відчай і непокірний гнів.

Хто цей падший ангел?

Кабанель розміщує впале тіло близько до нижнього краю полотна, тоді як інші ангели піднімаються позаду нього. Композиція розділяє два світи: одна постать залишається на землі, відрізана від світла й руху вгорі.

Картина написана 1847 року, коли Кабанель навчався в Римі, й показує Сатану після падіння з Раю. У листі до Альфреда Брюяса художник описував його як переможеного, але все ще гордого, зневіреного й мстивого. Ці суперечливі почуття формують усю постать.

Чому падший ангел плаче?

Око притягує нас ближче. Сльоза ловить світло під лютим поглядом. Кабанель надає переможеній постаті ідеалізовану красу й робить біль видимим, не пом’якшуючи гніву.

Схрещені руки ховають частину обличчя та закривають тіло від світу. Позу можна прочитати як захист і відмову. Сором і гордість живуть в одному жесті.

У чому сенс картини?

Синьо-чорне крило лежить під тілом наче подушка. Темне пір’я контрастує з блідою шкірою й пов’язує прекрасну постать із затіненою землею. Те, що колись було пов’язане з польотом, тепер несе його вагу.

Далекі ангели рухаються у світлі й співають славу Богові, як Кабанель пояснював у листі. Їхнє щастя нагадує про пишноту, яку втратив Сатана. Їхній рух робить його нерухомість і самотність ще болючішими.

Каміння й колюча рослинність оточують занепалу постать. Шорстка земля контрастує з відкритим небом і гладкістю тіла. Вигнання отримує місце й фактуру.

Саме падіння вже завершилося; картина затримується на його емоційних наслідках. Сльоза, руки й нерухомий погляд утримують разом скорботу та непокору. Кабанель дає відчути, що поразка внутрішньо ще не завершена.

Джерела й додаткові матеріали

Відкрийте іншу картину

Переглянути кожну історію картини · Часто задавані питання